Лабораторії пропонують пакети на тридцять, пʼятдесят, сто показників з назвами на кшталт «Чек-ап преміум». Логіка покупця зрозуміла: чим більше перевірю, тим спокійніше буде. Логіка доказової медицини протилежна, і на це є причини.
Чому «більше» не означає «краще»
Референсний діапазон охоплює 95 відсотків здорових людей, тож на кожні двадцять показників один може вискочити за межі просто так. Далі починається ланцюжок: повторний аналіз, УЗД, консультація, іноді біопсія - і все це через число, яке нічого не означало.
У медичній літературі це називають надмірною діагностикою. Знайдені випадково утворення, які ніколи не дали б симптомів, лікують так само, як небезпечні, бо наперед відрізнити їх часто неможливо. Саме через це, наприклад, скринінг на рак простати не рекомендують робити всім поспіль, а лишають індивідуальним рішенням після розмови з лікарем.
Що справді варто перевіряти
Американська профілактична робоча група (USPSTF) - одна з найсуворіших організацій, які зважують користь і шкоду скринінгу. Ось її основні рекомендації для дорослих без скарг:
- Артеріальний тиск - усім дорослим. Щороку після 40, раз на 3-5 років у 18-39 без факторів ризику (USPSTF);
- Холестерин і серцево-судинний ризик - оцінка ризику у віці 40-75 років (USPSTF);
- Глюкоза - у 35-70 років за наявності надмірної ваги (USPSTF);
- Колоректальний скринінг - з 45 до 75 років (USPSTF);
- Мамографія - жінкам 40-74 роки раз на два роки (USPSTF);
- Скринінг раку шийки матки - жінкам 21-65 років, з інтервалом залежно від методу.
Українські числа, які варто знати
У 2019 році МОЗ разом із ВООЗ провели національне обстеження факторів ризику STEPS. Головна цифра звідти не про хвороби, а про непоінформованість.
Висновок із цих чисел не «здавайте більше аналізів». Він у тому, що найпоширеніші небезпечні стани виявляються найпростішими діями: виміряти тиск, здати глюкозу й холестерин. Тонометр коштує дешевше за будь-який «преміум-чекап» і дає більше.
Якщо вам 40 або більше, найпростіший шлях зробити цей мінімум - державна програма «Скринінг здоровʼя 40+»: держава дає 2000 гривень на обстеження серця, судин, нирок і рівня глюкози.
Половина сказаного лікарем забувається одразу
Друга частина проблеми починається вже в кабінеті. За оглядом у Journal of the Royal Society of Medicine, пацієнти забувають від 40 до 80 відсотків медичної інформації одразу після прийому, а майже половина того, що запамʼяталось, запамʼятовується неправильно.
І часу небагато. Огляд 67 країн у BMJ Open показав розкид тривалості прийому в первинній ланці від 48 секунд до 22,5 хвилини, причому для половини населення планети прийом коротший за пʼять хвилин. України в тому огляді немає, і власних даних про тривалість прийому теж.
Як підготуватись до візиту
Американське агентство з досліджень у сфері охорони здоровʼя веде програму Questions Are the Answer саме про це. Коротко з їхніх рекомендацій.
Що взяти й зробити перед прийомом
- записати питання заздалегідь: на прийомі половина забувається;
- сформулювати, чого ви хочете від цього візиту;
- взяти список ліків і добавок із дозами;
- взяти попередні результати, а не тільки останній;
- питати про призначене дослідження: навіщо воно, коли будуть результати, що зміниться залежно від них.
І ще одне питання, яке варто ставити частіше: «що буде, якщо нічого не робити?». Це не спроба уникнути лікування, а нормальне питання про альтернативи, і хороший лікар відповідає на нього спокійно.
Щоб не переказувати лікарю рік свого життя з памʼяті
Medsense збирає ваші бланки в одну картку й готує виписку на одну сторінку: що змінилось, що виходить за межі норми, які питання поставити.
Підготувати виписку